— Сьогодні об’єдналась молодь Умані, аби прибрали частину  старого Міщанського кладовища. Наша акція — приклад того, як саме можна зробити місто кращим. В Естонії у 2007 році троє друзів зібралися і вирішили, що треба робити щось, щоб їхня країна стала красивішою. Тоді вони вивели на вулиці людей і прибрали парки та сквери. Минулого року на впорядкування вийшло 10 тисяч естонців, які прибрали всю країну. Ми сподіваємось, що наша ініціатива спровокує подібну хвилю, — зазначив  активіст ГО «Громадський актив Умані» Петро Шаповал.
Учасники акції впорядковували територію навколо меморіалу жертвам репресій та колишнім в’язням Чортківської тюрми з Тернопільщини, розстріляним у липні 1941 року.  Волонтери вирізали чагарники, обрізали сухі гілки дерев, скосили траву, впорядковували поховання та вивезли не один мішок сміття. Окрім цього, вони пофарбували пам’ятний хрест, що встановили тут у 1992 році  активісти тернопільського історико-просвітницького товариства «Меморіал» та вимили сам меморіал.
— Відомий український поет, академік Максим Рильський у передмові до книги Шаповала «В пошуках скарбів» зазначав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». Ви подивіться на кладовища європейських країн. Вони охайні і чисті.  Вважаю, що Україна починається з себе. Саме тому, до таких акцій мають долучатися  всі. Кожен повинен бути господарем свого міста. А господар, як відомо, не насмітить  у власній оселі. Насправді, люди у нас працьовиті, просто інколи бракує того, хто зробить перший крок, — зазначає президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун, зрубуючи чагарник. — Подібні акції виховують в людях духовність.
Учасник прибирання Роман Добринський каже, що радий долучитись до акції.
— В мене давно зріла така ідея — залучити громадськість до впорядкування могил та могильних комплексів не лише перед пам’ятними датами. Саме тому, коли я почув про акцію від «Громадського активу Умані», з радістю долучився до волонтерів, — зізнається він.
— Приємно щось добре робити для міста, — додає Олександр Лаврик. — Влаштовувати такі акції, на думку учасників прибирання, потрібно так, як зараз, а не централізовано і до якогось дня.
Зібране сміття пакували в поліетиленові пакети. Його разом зі скошеною травою та  зрубаним чагарником транспортом відвезли на сміттєзвалище.
— У нашому місті є багато питань, що потребують вирішення. Серед них і чистота у скверах, парках, та на кладовищах. Періодично прибирати необхідно у своєму парку, дворі, на своїй вулиці, у своєму мікрорайоні та на кладовищі, де могили наших предків. Тоді буде чисто. Аби долучити до прибирання громадськість наша організація і провела цю акцію, — зазначив активіст ГО «Громадський актив Умані» Ярослав Скус.

Історична довідка:
22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина напала на СРСР. «Червоні» поспішно відступаючи, розстріляли у тюрмах Західної України тисячі людей. У Чортківській тюрмі в останні дні червня було розстріляно понад 700 в'язнів, решту живих (954 чол.) енкаведисти 2 липня погнали на схід у напрямку Умані. Трагічна доля спіткала політв'язнів пішого етапу.
Чортківський етап прибув до Умані 19 липня 1941 р. Дійшли далеко не всі в'язні. Багато загинуло в дорозі. Енкеведисти вирішили всіх їх розстріляти. Невеликими групами людей загнали у підвал і під гудіння автомашин розстріляли. Розпочали чорну справу 20 липня і закінчили уранці 21-го.
На сьогодні у Центральному управлінні Служби безпеки України (Київ) зберігається неповний «Список расстреляних врагов народа в период военных действий на територии Украинской ССР». У кількості 1420 громадян. З цього переліку відокремлено 773 чол., розстріляних в Умані. Всі вони перезахоронені на старому Міщанському цвинтарі в Умані.
30 липня 2011 року в місті відкрито меморіал жертвам репресій та колишнім в’язням Чортківської тюрми з Тернопільщини, розстріляним у липні 1941 року. На першій із 16 гранітних плит викарбувані такі слова: «На цьому місці поховані українські патріоти, в’язні Чортківської тюрми – уродженці Тернопільської області, яких розстріляли працівники органів НКВС СРСР в м. Умані 21 липня 1941 року».