| 03 жовтня 2012
«У світі творчості я відчуваю смак життя»
Серед розмаїття сучасних ляльок народні ляльки-мотанки є особливими із неосяжною енергетикою, вони цілюще впливають на психіку і здоровий розвиток дитини. Саме тому сьогодні вони стають дедалі популярнішими.
Про мистецтво мотанок дізналась… від учениці
Викладач музики Людмила Криса не тільки із захопленням викладає музичну майстерність та співи в полянецькій школі, працює музичним керівником у дитячому садочку, а й у вільний від роботи час створює традиційні ляльки-мотанки.
- Два роки тому моя учениця Іра Усик, захопила мене ще однією справою, створенням ляльки мотанки. Тоді я знала лише теоретично, що таке лялька-мотанка, але робити їх не вміла, - згадує пані Людмила. - Хоча я завжди була творчою натурою. Перші творчі здібності проявилися ще в дитинстві. Як і більшість дівчаток, я любила шити, вишивати.
«Більшість своїх виробів дарую друзям»
Завдяки Інтернету жінка дізналась про історію, особливість та значення ляльки-мотанки в українській культурі:
- Виявилось, ця лялька найчастіше виготовляється із сіна та соломи, а ще вона буває із дерева, трави, насіння чи зерна. Історія мотанки має дохристиянське походження. Ця лялька була не лише іграшкою, вона слугувала оберегом. Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків. Саме тому, коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку, як оберіг для нової домівки. Цю ляльку багато одягали і прикрашали. А при народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти, - продовжує. - Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров'я, а хворій дитині давали погратися нею. Після чого ляльку знищували.
Мотанки не мали обличчя, бо люди вірили, що через очі у неї може вселитися дух, замість очей, рота робився хрест з ниток.
- Обличчя мало знак сонця, а хрест на обличчі символізував веселку, тому був з яскравих ниток і кожен колір мав окреме значення, - пояснює майстриня. - Це заняття дуже захоплююче. Ляльки ніби і однакові, та все ж — такі різні.
В роботі пані Людмила використовує лише природні матеріали.
Більшість своїх виробів Людмила дарує друзям.
- Мені подобається коли просто домовившись попити каву з подругою, радуєш її приємним подарунком, створеним власноруч, - посміхається майстриня. І додає: - Узагалі-то моя юність припала на 90-ті роки, роки тотальної кризи і дефіциту. Можливо це і стало основним поштовхом і я навчилася шити, в'язати та вишивати. Першими до рук потрапили шпиці, потім додала до своїх захоплень плетіння гачком, і все життя вони розраджували, надихали а ще у період декретної відпустки давали змогу час від часу поповнювати сімейну казну і створювати для свого синочка якісні і теплі речі.
«Мрію взяти участь в Х-факторі»
Та попри таку кількість захоплень основною справою свого життя Людмила, вважає музику.
- До музики мене заохотив батько. Він першим і вивів мене на сцену старенького сільського клубу. Пригадую, що я дуже хвилювалась, але тато вміло мене заспокоїв, знайшов потрібні слова, я переборола свій страх, і вже тоді зрозуміла, що хочу займатися цим все життя. Навіть було пройшла відбір у аматорський хор ім. Лисенка, але на той час син був ще маленьким і я не змогла прийняла рішення відкласти свої мрії на деякий час.
Нині жінка мрія взяти участь у популярному телепроекті «Х-фактор»
Довідка:
Людмила Криса
Дата народження: 10 березня 1983 року у с. Громи;
По гороскопу - риба ;
Освіта: Уманський Державний педагогічний університет ім. П. Тичини, має водійські права;
Захоплення: музика, вокал, плетіння, вишивка і створення ляльки-мотанки;
Плани: виростити сина, прийняти участь в Х-факторі, і стати затребуваним майстром із виготовлення ляльок мотанок.
Мрія: стати Народною артисткою України.
До речі:
Лялька-мотанка (або вузликова лялька) є прадавнім сакральним оберегом. Їй вже майже 5000 років, вона з’явилася з тих пір, як почали вирощувати льон.
Перша лялька-мотанка була виготовлена більше 5 тисяч років тому.
Наталка Подуст
Коментарі
Для того щоб написати коментар потрібно авторизуватися. Немаєте аккаунта? Зареєструйтесь зараз