Часто можна почути таке: “Я ніколи не встигаю прочитати біжучий рядок на електронних рекламах (табло)”.
 Кажуть часом і про біжучі події, біжучі справи, хоч є в українській літературній мові усталені вислови типу поточні події, поточні справи, зазначають автори посібника “Культура мови на щодень”. Про це пише Черкаський край.

Але ж яким словом назвати таку властивість рядка на екрані, як його рух, біг літер?

З погляду лексичних і словотвірних норм дієприкметник біжучий сприймається як застарілий. Сучасна літературна мова послуговується, зокрема і в термінологічному слововжитку, прикметниками рухомий, рухливий, наприклад: “Якщо в лавах мало кремнезему, то вони дуже рідкі, рухливі, текучі” (з журналу); “У давнину люди виявили на небі сім рухомих небесних тіл, бачили семибарвну райдугу” (з журналу).

Ми кажемо: рухливе обличчя, підборіддя, волосся; рухливий силует, розум, рот…

У науково-технічній літературі здатність до руху, зокрема й такого, що здійснюється під впливом дії якогось механізму, передає слово рухомий, приміром: “Існує кілька видів муфт — постійні, рухомі, зчіпні, запобіжні й т. ін.” (з газети); “Протягом дня космонавти займатимуться фізичними вправами на велоенергометрі й рухомій доріжці” (з газети). Порівняйте також: рухомий склад, тип, пристрій, наголос, тротуар, блок, верстат; рухома система, деталь, каретка, муфта, матерія, літера; рухоме майно, пояси тощо.

Отже, на електронних рекламах бачимо й читаємо рухомий рядок.