Ковальською справою у сім'ї Віктора Богоявленського займалися не одне покоління. Нині 17-річний юнак продовжує  справу своїх предків .
 Все починалось із дитячих пустощів. Нині ж це  хобі стало улюбленим заняттям, що приносить йому не тільки задоволення від улюбленої справи, але й заробіток.
- Ковальством почав займатися з 13 років. Тягу до цієї справи мав ще з самого дитинства. Перший ніж, звісно не заточений, зробив в сім років. Робив абсолютно не маючи інструментів, взяв шматок заліза від рейки, розвів багаття , замість молотка використав сокиру, до речі було досить зручно рівняти, - каже хлопець. – Знатним ковалем в окрузі був  мій прадід. Дідусь, щоправда, теж захоплювався металом. Будучи інженером за фахом знає все по різновидам заліза.
Нині  у власній кузні, що знаходиться в районі лисої гори, Віктор  перетворює шматки заліза не лише у побутові знаряддя, а й мистецькі вироби:
- Інструменти збирав доволі довго, багато чого досі не вистачає, роботу виконую вручну. Із електричних приладів маю лише гравер, використовую його для підводки ножів та шліфування малих поверхонь. Не рахуючи тренувальних,  я зробив  п’ять одноручних та дворучних мечів, одну шаблю та рапіру, двадцять ножів, наручні, дві кольчуги, браслети. На браслети використовуються маленькі кільця, на один йде 7, 5 метрів проволоки і 5-шість годин роботи. На кольчугу йде близько 8-ми кілограм проволоки,  один кілограм якої має довжину близько 32-двох метрів. Мечі вагою 4-5 кілограмів одноручні і близько шести кілограмів дворучні. Мечі звісно не заточую, на зброї роблю таку заточку, що дозволена по закону, це приблизно 45 градусів. Метали використовую різні, частіше все - це інструментальну сталь. Зараз продовжую читати спеціалізовану літературу, статті в Інтернеті, щоб поглибити свої знання у властивостях металів. 
Цього року Віктор закінчив школу.
 -  Зізнаюсь, я часто прогулював школу, щоб займатися в кузні. Не маю можливостей часто закупляти матеріали для роботи, так як в цілому живу не багато. Хоча робота з’являється, люди котрим це потрібно самі знаходять мене.  Найкраща реклама - це спілкування , оскільки час від часу зустрічаюсь з людьми які теж цікавляться ковальством. Планую і надалі вчитись та розвиватись, хочу вступити у Вінницю в Вінницькій будівельний технікум на художній метал. Ніколи не хотів займатися якоюсь паперовою роботою, хочу працювати на себе, знати, що я зробив щось сам, вклав в це певні зусилля і за це отримаю гроші.
Заняття ковальством дало юнакові не лише професію, але й допомогло розвинути справжню богатирську силу.
 -  Руки маю доволі сильні, молоток дав звісно свої результати, зараз можу голими руками зігнути підкову в три різних способи. Давно помічав, що тягне займатися тим, що робили мої предки. Захоплююсь поєдинками на мечах, звісно використовую тренувальні мечі,  проте займаюсь цим рідко, дуже мало людей з такими інтересами як в мене, узагалі веду  доволі самітницький спосіб життя, час присвячую ковальству, але саме ця справа приносить мені найбільше задоволення.
Віктор вважає, щоб досягти найкращої майстерності в своїй роботі, варто отримати не лише практичну освіту, а й теоретичний досвід.

                                                                                                                                                          Ярослав Крицький