Як і очікували рідні та друзі Софіїї Кримовської її поетичні твори вразили журі Третього Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград». Сама ж Софія неохоче взяла участь у конкурсі, бо не вірила у свою перемогу.
- Це вже не перший мій конкурс у житті і я мала кількаразовий досвід після, якого більше не вірила у свою вдачу, адже добре пам’ятала кожну рецензію яку мені надсилали у відповідь – «Занадто чуттєва…Занадто сконцентрована….Побутово-інтимна лірика в межах однієї квартири….Неформат…..». Я звикла бути неформатом,  тому не готувалась до винагороди, а скоріше навпаки, навіть номінацію собі обрала найскладнішу, щоб якщо лишуся невідміченою не сприйняти це близько до серця, – говорить Софія Кримовська.                                                                                                                                                                                    
Конкурс розпочався ще у березні, його організатором виступив голова правління і директор Благодійного фонду Максима Рильського «Троянди й виноград» онук поета - Максим.
- Про конкурс я дізналася майже одразу після його оголошення, та  він не привернув мою особливу увагу. Друзі всі дружно взялися мене переконувати, що я маю прийняти участь. І за 3 дні до завершення прийому конкурсних робіт я вислала три свої вірші.                                                                                                                                                                                                                                      
Із трьох запропонованих номінацій Софія обрала патріотичну.
- Я вислала вірші «Сад», «Село, селом. Похилені двори» та «Вона і собаки». Всі вони написані на основі реального життя. Напевно багато уманчан, коло «Хантера» бачили стару бабусю у супроводі чисельних собак от саме про неї і написаний вірш «Вона і собаки», - каже поетеса. - Взагалі патріотичну, скоріше навіть громадянську лірику я почала писати завдяки роботі журналіста. Спілкування з іншими людьми,  інтерес до їхнього життя, стали поштовхом для написання поезії саме такого  характеру.                                                                                                                                                                                                                             
До речі, Софія перша і на сьогодні - єдина уманчанка, відзначена такою нагородою.
- Я знаю, що на згадку про конкурс переможцям вручають кришталеву троянду, але думаю мені на згадку лишиться багато приємних емоцій, адже я матиму змогу наживо спілкуватися з Борисом Олійником, Іваном Драчем, онуком Максима Рильського і ще з багатьма видатними людьми. А моєю групою підтримки будуть син і давній товариш з юності Олег Король.

Додає:
- Цей рік виявився для мене, як для поета дуже серйозним. Адже він подарував мені першу збірку , і… несподівану перемогу. Сьогодні нагороду прийматиму від авторитетних для мене людей, стоячи на сцені у вишуканому вечірньому платті на височенних підборах, а зовсім поруч, серед глядачів буде мій син, що може бути приємнішим – посміхається.
А на наше запитання про творчі плани Софія сміючись відповіла.
- Ой, дуже хочу зв’язати собі беретик, можливо в дорозі матиму на це час. А взагалі із далеких і літературних планів то мрію написати роман, дуже хочу навчитися писати прозу, та коли зважусь на це я і сама навіть не знаю.

                                                                                                                                                        текст Наталка Подуст